Л. Лозова, вчитель біології, основ здоров’я,
вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист
вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист
У посібнику подано проект збереження
здоров’я вчителя як умови якісного виконання ним професійних обов’язків і
створення здоров’язбережувального
середовища в закладі освіти.
Для адміністрації та вчителів освітніх галузей Державного стандарту
Без здоров’я і мудрість незавидна,
і мистецтво бліде,
і сила в’яне,
і багатство без користі, і слово безсиле
Герофіл (бл. 300 р. до н.е.),
давногрецький лікар
За Конституцією України найвищою цінністю в нашій державі
є людина, її життя та здоров’я. Здоров'я є необхідною умовою продуктивної,
активної, креативної життєдіяльності людини. Вагомі порушення в цій сфері
можуть призвести до змін у професійному, приватному житті, вплинути на його
спосіб і навіть поставити під загрозу цілісність особистості. За науковцем
І.Мурамовим «здоров'я – динамічний стан найбільшого
фізичного і психоемоційного благополуччя, в основі якого лежить гармонійне
співвідношення взаємопов'язаних функцій та структур, що забезпечуються високим
енергетичним рівнем організму за найменшу ціну адаптації його до умов
життєдіяльності». Під професійним здоров’ям у психолого-педагогічній
науці розуміють здатність організму зберігати й активізувати компенсаторні,
захисні, регуляторні механізми, що забезпечують працездатність, ефективність і
розвиток особистості вчителя в умовах протікання педагогічної діяльності. Оцінюючи
здоров'я як одну із найважливіших цінностей людини, ми не можемо зводитися лише до констатації відсутності
хвороб, нездужання, дискомфорту, адже здоров’я – це стан людини, що дозволяє їй вести необмежене
в своїй свободі життя, повноцінно виконувати властиві людині функції,
передусім, трудові, вести здоровий спосіб життя, тобто відчувати душевний,
фізичний і соціальний комфорт.
Індивідуальне здоров'я будь-якої
людини, складається з фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я.
Здоров'я педагога – делікатна і багатоаспектна проблема. Її значимість
настільки важлива, що саме професійне здоров'я вчителя має бути показником
ефективної роботи сучасної школи і її стратегічною метою. Сучасне суспільство
бажає бачити вчителя-новатора, активну, творчу особистість, професіонала, який
володіє сучасними методами навчання, інформаційно-комунікативними технологіями
тощо. З дітьми та молоддю мають працювати оптимістичні та життєрадісні люди.
Такі високі вимоги до іміджу педагога потребують значного емоційного і
фізичного напруження, а також багато сил і здоров'я.
Вчителі як представники частини населення, на долю яких
випало навчання і виховання підростаючого покоління, не завжди готові до
здоров'язберігаючої діяльності. Учительство як професійна група відзначається
дуже низькими показниками фізичного і психічного здоров’я. Це пояснюється тим,
що праця педагога відноситься до розряду складних, стресогенних, найбільш
напружених у психологічному плані, таких, що вимагають від людини великих
резервів самовладання й саморегуляції. На це є певні об’єктивні причини:
комунікативні перевантаження, велике емоційне напруження, поява певних
професійних деформацій, соціальна незахищеність і низький статус професії у
масовому сприйманні. Крім того, професія вчителя належить до так званих
хелперських (від англ. help – допомагати), оскільки пов’язана з роботою у системі
"людина-людина", наданням підтримки і допомоги підопічним. Саме в
учителів дуже високий ризик психічних і соматичних реакцій на напружені
ситуації в роботі. На сьогодні у Міжнародній класифікації хвороб навіть
виявлено окремий стан – "професійний стрес". Один із наслідків
тривалого професійного стресу – синдром емоційного згорання стан фізичного,
емоційного і розумового виснаження фахівця.
Як свідчать дані ряду наукових
досліджень, лише 7,6% педагогів
почувають себе відносно здоровими, у них високий рівень працездатності і
прогнозується висока стресостійкість,
77,3% відзначили наявність порушень у власній емоційній сфері (поганий,
пригнічений настрій, дратівливість, напруженість, неспокій, гнів, труднощі у
керуванні своїми емоціями) За результатами опитувань вчителів стресогенними для
останніх є непорозуміння з учнями, їх батьками, колегами по роботі,
несправедливе ставлення до них із боку керівництва освітнім закладом, домашні
негаразди. А якщо до цього додати ще погані житлові умови, матеріальні нестатки
і т. ін., то все це може призвести до невротичних розладів, різноманітних
порушень у психічній сфері. На цьому фоні розвивається цілий спектр захворювань
– гіпертонія, інфаркт міокарда, гастрит, виразкова хвороба шлунка, ішемічна
хвороба серця, цукровий діабет, інші порушення ендокринної системи, судинні
захворювання мозку тощо.
Професійне
здоров’я педагога є необхідною умовою його активної життєдіяльності,
самореалізації, розвитку творчого потенціалу. Воно позначається на здоров’ї
його учнів і на результатах всієї навчально-виховної роботи. Стан професійного
здоров’я вчителя впливає на учнів на всіх рівнях: емоційно-психологічному,
біоенергетичному, інформаційному, виховному. Нездоровий педагог не може
забезпечити учневі необхідний рівень уваги, індивідуальний підхід, ситуацію
успіху. Він не зможе займатися і вихованням культури здоров’я школярів,
оскільки у цій роботі необхідний особистий приклад. Неблагополуччя
психологічного здоров’я, деформації особистості педагога, прояви синдрому
згорання, педагогічних криз безпосередньо впливають на здоров’я учнів. Здорові вчителі подібні до родючого ґрунту
в якому зростають і набирають сил маленькі рослини – учні. Тому проблема збереження і зміцнення
здоров’я учителя повинна бути однією з пріоритетних у сфері його життєвих і
фахових інтересів. І тому проект «Від здорового вчителя до здорового учня» є актуальним
для педагогічної спільноти й нашого міста, й усієї країни.
Сама ідея проекту виникла після проведення автором
майстер-класів та тренінгів для вчителів міста. Але така робота потребує певної
системи, залучення до роботи інших спеціалістів.
Автор проекту «Від
здорового вчителя до здорового учня» - учитель біології та основ здоров’я Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6
Лозова Л.В.
Мета проекту:
−
створення
середовища для розвитку особистості вчителя, здатної виконувати властиві людині
функції, передусім, трудові, вести здоровий спосіб життя, відчувати душевний, фізичний і соціальний
комфорт в умовах протікання
педагогічної діяльності.
Завдання проекту:
− підвищення грамотності вчителів з питань збереження і
зміцнення їх власного професійного здоров’я;
− попередження професійних деформацій (як
загальнопедагогічних, так і типологічних), допомога у їх усуненні;
− допомога у формуванні психологічного захисту від стресу,
при потребі, у подоланні наслідків стресових ситуацій, усуненні синдрому
емоційного згорання;
− профілактика педагогічних криз і допомога в усуненні їх
наслідків;
− допомога в усуненні невротичних і психосоматичних
розладів особистості педагога, гармонізації його особистості;
− робота зі створення сприятливого психологічного клімату у
педагогічному колективі;
− співпраця з адміністрацією школи з метою створення
безпечного освітнього середовища у загальноосвітньому навчальному закладі.
Очікувані
результати: формування у більшості
вчителів шкіл міста бажання зберігати своє здоров’я, відповідально ставитися до
нього як до свого найбільшого капіталу.
Термін
реалізації: січень 2016 - червень 2020рр.
Учасники проекту: педагоги міста (ініціативна група)
Організатори та
партнери проекту
Роль
|
Контактна особа
Контактні дані
|
Роль у проекті
|
Організатор і автор
|
Лозова Людмила Володимирівна,
учитель біології та основ здоров’я Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6
|
Розробка, координація, пошук
партнерів, реалізація
|
Партнер
|
ММК
|
Консалтинг, методична
допомога щодо пошуку партнерів
|
Партнер
|
Максимова Олена Євгенівна,
практичний психолог Селидівської загальноосвітньої гімназії
|
Психологічні дослідження,
тренінги
|
Партнер
|
Траченко Олена Олександрівна,
керівник міського методичного об’єднання вчителів фізичної культури
|
Розробка комплексу фізичних
вправ для педагога, апробація
|
Партнер
|
Лівінцева Галина Василівна, методист
міської бібліотеки
|
огляд і виставка літератури,
створення і супровід Клубу «Дозвілля вчителя»
|
Партнер
|
Джумурат Валентина Борисівна,
директор музичної школи м.Селидового
|
Створення і супровід музичної
вітальні
|
Ризики
Складність роботи з учителями як об’єктом психологічного
впливу обумовлюється кількома причинами. Передусім, це особливості педагогічної
професії, яка є непростою і найбільш напруженою у психологічному плані.
Педагоги є тією професійною групою, яка особливо піддається впливам
дезадаптаційних тенденцій. За даними ряду наукових досліджень, для третини
вчителів показники соціальної адаптації рівні або ж нижчі, ніж у хворих
неврозами. Для вчителів характерні невротичні і психосоматичні розлади,
педагогічні кризи, професійне виснаження тощо. З іншого боку, складність роботи
шкільного психолога з педагогами обумовлюється неоднозначністю сприймання
останніми психологічної служби та особливостями стосунків суб’єктів
психологічної діяльності відносно один одного. Члени педагогічного колективу
по-різному сприймають саму психологічну службу: від прагнення до співпраці,
зацікавленості до байдужості, недовіри, скептицизму.
Слід також відзначити, що педагоги дуже гостро реагують
на оцінку їхніх особистісних особливостей. Педагог звик оцінювати інших, йому
важко погодитись з висновками про те, що несприятливий розвиток педагогічної
ситуації визначений його власними слабкостями чи вадами. Крім цього, більшість
педагогів мають високу особистісну тривожність, у силу чого схильні
гіперболізувати, драматизувати події або впадати у глухий психологічний захист,
не приймаючи або повністю відкидаючи висновки психолога.
Етапи роботи над
проектом
№
|
Зміст роботи
|
Термін
|
Виконавець
|
Підготовчий етап
|
|||
1
|
Аналіз світового досвіду
впровадження програм з розвитку життєвих навичок щодо збереження здоров’я у
навчальних закладах
|
січень - грудень 2016
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
2
|
Вивчення та аналіз
проектів педагогів облІППО та
педагогів області з проблеми здоров’язбереження
|
січень - грудень 2016
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
3
|
Визначення місця проекту в
системі планування ММК
|
січень - грудень 2016
|
ММК
|
4
|
Залучення і розбудова
партнерства для реалізації проекту
|
2016, 2017
|
Лозова Л.В.
|
5
|
Вивчення наявного
навчально-методичного забезпечення
|
2016
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
6
|
Створення сприятливих умов
для реалізації проекту, підготовка ресурсних матеріалів
|
2016, 2017
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
7
|
Дослідження особливостей
соціально-психологічного клімату в педагогічних колективах
|
2017
|
Максимова О.Є.
|
8
|
Експрес-діагностика
емоційного вигорання вчителів
|
2017
|
Максимова О.Є.
|
9
|
Визначення
соціально-психологічного статусу вчителя:
 Діагностика рівня розвитку особистісних якостей
вчителів (емпатії, рефлексії, самооцінки, пластичності, енергійності тощо) Діагностика умов, які забезпечують успішність
професійної діяльності педагога (рівень тривоги, втомлюваності тощо) |
2017
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
Організаційно-практичний етап
|
|||
1
|
Складання індивідуальних програм збереження і зміцнення професійного
здоров’я вчителя
|
вересень-грудень 2017
|
Лозова Л.В.
|
2
|
Співпраця з адміністрацією
шкіл з метою створення здоров’язбережувального освітнього середовища
|
вересень-грудень 2017
|
Лозова Л.В.,
ММК
|
3
|
Контроль гігієнічних умов
праці і відпочинку педагогів
|
постійно
|
Лозова Л.В.,
ММК
|
4
|
Консалтинг щодо
психологічного розвантаження
|
постійно
|
Максимова О.Є.
|
5
|
Організація просвітницької
діяльності з питань медицини
|
постійно
|
Лозова Л.В., міська лікарня
(за домовленістю)
|
6
|
Розробка пам’яток:
«Ліки від професійного стресу»; «Рецепти душевної рівноваги»; «Як не згоріти у полум’ї професії»; «Режим дня вчителя»; «Сам собі психотерапевт» тощо |
2018-2020
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
7
|
Створення і організація
роботи Дискусійного клубу з проблем
здоров’язбереження. Розробка і захист
міні-проектів з указаної проблеми
|
2018-2020
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
8
|
Створення і робота Музичної
вітальні з метою емоційного розвантаження педагогів
|
2018-2020
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
9
|
Тренінг «Руханки як спосіб
боротьби з гіподинамією»
|
січень 2018
|
Траченко О.О.
|
10
|
Створення і робота
ініціативної групи з впровадження руханок серед педпрацівників
|
2018-2020
|
Лозова Л.В.,
партнери
|
11
|
Виступ на обласному семінарі
вчителів «Психолого-педагогічні аспекти системи освіти з питань
здоров’язбереження». Робота в малих групах
|
жовтень 2016
|
Лозова Л.В.
|
12
|
Тренінг «Від здорового
вчителя до здорового учня»
|
серпень 2016
|
Лозова Л.В.
|
13
|
Майстер-клас з проблеми «Використання
методу емпатії в навчально-виховному процесі»
|
листопад 2017
|
Лозова Л.В.
|
14
|
Панорама творчих уроків з
використанням здоров’язбережувальних технологій «Життєві навички – шлях до
здорового способу життя»
|
квітень 2018, квітень 2019
|
ММК
|
Корекційно-оцінювальний етап
|
|||
1
|
Системний моніторинг процесу
впровадження та ефективності впливу проекту на здоров’я педагогів
|
один раз на рік
|
Лозова Л.В.
ММК
|
2
|
Проведення консультацій з
партнерами, колегами
|
один раз на рік
|
Лозова Л.В.
ММК
|
3
|
Оцінка ефективності впливу
проекту (статистичне оцінювання шляхом анкетування):
стану здоров’я і динаміки рівня захворюваності; змін у стилях поведінки, пов’язаних із збереженням
здоров’я та чинниками ризику; рівня самоконтролю за станом здоров’я; рівня детермінант поведінки (оцінка змін у знаннях,
ставленнях, намірах і уміннях) |
2020
|
Лозова Л.В.
ММК
|
4
|
Корекція ходу впровадження
проекту
|
постійно
|
Лозова Л.В.
ММК
|
Підсумковий етап
|
|||
1
|
Підведення підсумків
|
2020
|
Лозова Л.В.
ММК
|
2
|
Документальне оформлення
результатів роботи
|
2020
|
Лозова Л.В.
ММК
|
3
|
Визначення проблем та
перспектив подальшої роботи над проблемою
|
2020
|
Лозова Л.В.
ММК
|
4
|
Систематизація, узагальнення
та популяризація результатів проекту:
обмін думками партнерів-організаторів; науково-практична конференція; публікація матеріалів |
2020
|
Лозова Л.В.
ММК
|
Література
1. Мешко Г.М., Мешко О.І.
Професійне здоров’я педагога як умова ефективної виховної діяльності // вісник
житомирського державного університету імені Івана Франка. — Випуск 24. —
Житомир: ЖДУ, 2005. — С. 94-96.
2. Митина Л.М. Психология
профессионального развития учителя. — М.: Флинта: Московский
психолого-педагогический институт, 1998. — 204 с.
Міська динамічна група щодо реалізації проєкту.
Немає коментарів:
Дописати коментар